Стаття 21

1. Розповсюдження публікацій та інших інформаційних матеріалів, що надсилаються Організацією або надходять до неї у зв'язку з її офіційною діяльністю, здійснюється безжодних обмежень.

2. Щодо своїх офіційних повідомлень і розповсюдження всіх своїх документів Організація користується такими умовами, що є не менш сприятливими за ті, що надаються кожною Договірною Стороною міжнародним організаціям подібного рівня.

Стаття 22

1. Натериторіях держав Договірних Сторін Організація звільняється від сплати всіх податків та зборів, пов'язаних з її створенням, розпуском або ліквідацією.

2. Вона звільняється від сплати всіх податків та зборів, пов'язанихзпридбаннямнерухомого майна, необхідного для виконання її завдань.

3. Воназвільняєтьсявід сплати всіх прямих податків, застосовних до неї, її майна, активів та доходів.

4. Вона звільняється від усіх непрямих фіскальних зборів, що пов'язані з випуском позик і накладаються на неї.

5. Вона звільняється від будь-якого оподаткування виключного або дискримінаційного характеру.

6. Звільнення,передбачені у цій статті, не стосуються податків та зборів, що стягуються як плата за комунальні послуги.

Стаття 23

1. Організація звільняється від усіх митнихзборівта еквівалентних податків або зборів, крім виплат за надані послуги, а також від будь-яких заборон або обмежень щодо ввозу або вивозу матеріалів, обладнання, ресурсів та інших засобів, що ввозяться для використання у процесі офіційної діяльності Організації і призначені для споруд та об'єктів Організації або для забезпечення її функціонування.

2. Ввезені таким чином речі не можуть продаватися, позичатися або передаватися ні безоплатно, ні за плату на території держави Договірної Сторони, куди вони були ввезені, за винятком випадків, визначених Урядом відповідної Договірної Сторони.

3. Можуть вживатися будь-які контрольні заходи, що вважаються доцільними, для забезпечення того, щоб матеріали, обладнання, ресурси та інші засоби, згадані у пункті 1 і ввезені для потреб Організації, були належним чиномдоставленіОрганізаціїі ефективно використовувалися в її офіційних приміщеннях і на об'єктах або для забезпечення її функціонування.

4. Організаціязвільняєтьсявідусіх митних зборів і будь-яких заборон або обмежень щодо ввозу або вивозу публікацій, на які поширюється дія статті 13 Статуту, який додається до цієї Конвенції.

Стаття 24

1. Організація може мати кошти убудь-якійвалютіі відкриватибанківські рахунки у будь-якій валюті настільки, наскільки це потрібно для виконання операцій, необхідних для цілей її діяльності.

2. Договірні Сторонизобов'язуютьсянадатиОрганізації необхідні повноваження щодо всіх переказів коштів, пов'язаних із заснуванням і діяльністюОрганізації,включаючивипускі обслуговування позик, якщо випуск таких позик дозволений Урядом відповідної Договірної Сторони, відповідно до умов, встановлених національним законодавством і застосовними міжнародними угодами.

Стаття 25

1. Агентствоможе користуватися послугами кваліфікованих осіб, які є громадянами держав Договірних Сторін.

2. Працівники Організації та члени їхніх сімей, що є їхніми найближчими родичами, звільняються від виконання правил,що обмежуютьімміграціюірегламентуютьреєстрацію іноземних громадян,щозагаломстосуєтьсяпрацівників міжнародних організацій подібного рівня.

3. (a) Під час будь-якої міжнародної кризи Договірні Сторони забезпечують для працівників Організації та членів їхніх сімей, які є їхніми найближчими родичами, такі самі можливості для репатріації, які і для працівників інших міжнародних організацій.

(b) Положення пункту (a) вище не впливають на зобов'язання працівників Організації перед нею.

4. Будь-які винятки з положень пунктів 1 та 2 цієї статті можливі тільки з міркувань державної політики, суспільної безпеки або охорони здоров'я громадян.

5. Працівники Організації:

(a) звільняються від сплати мита і митних зборів (за винятком мита і митних зборів за надані послуги) у разі ввозу їхніх особистих речей, рухомого майна та інших предметів побутового призначення, які не є новими і ввозяться з-за кордону при першому поселенні на означеній території, а також у разі вивозу згаданих речей та рухомого майна після припинення виконання ними своїх службових обов'язків;

(b) можуть,приступаючидовиконаннясвоїх службових обов'язків на території держави будь-якої Договірної Сторони, тимчасово ввезти до цієї держави свій особистий автомобіль без сплати мита, а згодом, але не пізніше закінчення періоду своєї роботи, вивезти цей автомобіль без сплати мита, однак у всіх випадках виконуючи будь-які умови, які в кожному окремому випадку вважає необхідними Уряд Договірної Сторони;

(c) користуються недоторканністю всіх їхніх офіційних паперів і документів.

6. Договірні Сторони не зобов'язані надавати громадянам своїх держав пільги, передбачені вище у пунктах 5 (a) і (b).

7. На додаток до пільг та звільнень, що надаються працівникам Організації, Генеральній директорАгентствакористується імунітетом від юрисдикції щодо своїх вчинків, включаючи письмові або усні висловлювання, зроблені ним під час виконання своїх функцій. Однак такий імунітет не поширюється на порушення правил дорожнього руху або на пошкодження, спричинені автомобілем, який належить Генеральному директору або якимкеруєГенеральний директор.

8. Уряди держав відповідних Договірних Сторін вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення необмеженого переказу чистих сум заробітної плати.

Стаття 26

Представники Договірних Сторін під час виконання ними своїх службових обов'язків, а також під час здійснення поїздок до місць проведення ділових зустрічей та повернення з них користуються недоторканністю їхніх службових паперів і документів.

Стаття 27

Внаслідок існування власної системи соціального забезпечення Організація, Генеральний директоріпрацівникиОрганізації звільняються від усіх обов'язкових внесків до національних фондів соціального забезпечення, без шкодидлядомовленостейміж Організацією і Договірними Сторонами, що існують на дату набуття чинності Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1997 році.

Стаття 28

1. Договірна відповідальність Організаціїрегулюється законодавством, застосовним до відповідного договору.

2. Що стосується недоговірної відповідальності, Організація відшкодовує збитки, завдані внаслідок недбалості її органів або працівників у рамках їхньої службової діяльності, якщо ці збитки можна віднести на їхній рахунок. Згадане вище положення не перешкоджає здійсненню права на інше відшкодування за національним законодавством Договірних Сторін.

Стаття 29

1. (a) Об'єкти Організації є недоторканними. Майно й активи Організації не підлягають будь-якій реквізиції, експропріації або конфіскації.

(b) Архіви Організації та всі офіційні папери та документи, що їй належать, є недоторканними, незалежно від місцезнаходження цих паперів та документів.

2. Майно й активи Організації не можуть бути арештовані, на них не може бути звернено стягнення, крім як на підставі судового рішення. Такесудове рішення може бути винесене, лише якщо Організація була належним чином повідомлена про відповідну судову справу і мала адекватну можливість протидіяти винесенню цього рішення. Однак у жодному разі об'єкти Організації не можуть бути арештовані та на них не може бути звернено стягнення.

3. Незважаючи на вищесказане, з метою проведення судового розслідування і для забезпечення виконання судових рішень на відповіднихтериторіяхкомпетентніоргани держави, в якій знаходиться штаб-квартира Організації, та інших держав, в яких розміщені об'єкти та архіви Організації, мають право доступу до згаданих об'єктів та архівів після повідомлення Генерального директора Агентства.

Стаття 30

1. Організація постійно співпрацює з компетентними органами держав Договірних Сторін з метою сприяння належному відправленню правосуддя, забезпечення дотримання вимог нормативних актів про охорону громадського порядку і запобігання будь-яким зловживанням, якімогли б виникнути у зв'язку з користуванням пільгами, імунітетами або звільненнями, встановленими цією Конвенцією.

2. Організація, наскільки можливо,сприяєвиконанню громадських робіт у межах або поблизу будь-якого нерухомого майна, наданого їй у користування на територіях держав Договірних Сторін.

Стаття 31

При виконанні завдань, передбачених у статті 2.1 (e) і, у відповідному випадку, у статті 2.2 (b), міжнародні угоди та національні нормативні документи, що стосуються надання дозволів для доступу на територію держав відповідних Договірних Сторін, прольоту над нею та забезпечення її безпеки, є обов'язковими для Агентства, яке вживає всіх заходів, необхідних для забезпечення застосування таких угод і нормативних документів.

Стаття 32

При виконанні завдань, передбачених у статті 2.1 (e) і, у відповідному випадку, у статті 2.2 (b), Агентство надає Договірним Сторонамназапитусюнеобхідну інформацію, пов'язану з повітряними суднами, щодо яких воно є компетентним при виконанні ним своїх функцій, пов'язаних з повітряним простором відповідної Договірної Сторони, для того, щоб заінтересовані Договірні Сторони мализмогуперевіритистанвиконання міжнародних угод і національних нормативних документів.

Стаття 33

Договірні Сторони визнають, що Агентству необхідно досягти збалансованого фінансового стану, і зобов'язуються надати йому відповідні фінансові ресурси у межахтанаумовах,які визначаються у цій Конвенції і Статуті Агентства у Додатку I.

Стаття 34

1. Будь-якийспір,який виникає між двома або більше Договірними Сторонами або між однією або більше Договірними Сторонами та Організацією стосовно тлумачення, застосування або виконання цієї Конвенції, включаючи її існування, чинність або припиненнядії,якийнеможебутивирішенийпротягом шестимісячного періоду шляхом прямих переговорів або будь-якими іншими засобами, передається до Постійного арбітражного суду у Гаазі відповідно до Факультативних правил арбітражу згаданого Суду.

2. Повинно бути три арбітра.

3. Арбітражний розгляд спору відбувається у Гаазі. Міжнародне бюро Постійного арбітражного суду виступає в якості Реєстратора і надаєтакіадміністративніпослуги,яківкаже Постійний арбітражний суд.

4. Рішення Постійного арбітражного суду є обов'язковим для Сторін у спорі.

Стаття 35

1. Без шкоди для застосування положень Додатка IV щодо примусового стягнення маршрутних зборів суди Договірних Сторін мають виключну юрисдикцію щодо розгляду спорів, що виникають між Організацією, яку представляє Генеральний директор, і будь-якою фізичною особою або корпоративною організацією у зв'язку з діями Організації.

2. Без шкоди для застосування положень Додатка IV щодо примусового стягнення маршрутних зборів справа порушується у державі Договірної Сторони:

(a) де відповідач мешкає або має зареєстрований офіс;

(b) де знаходиться компанія відповідача у разі, якщо ні місце йогопроживання,ні зареєстрований офіс не розташовані на території держави Договірної Сторони;

(c) завідсутності засад юрисдикції, зазначених вище у підпунктах (a) і (b), там, де відповідач має активи;

(d) завідсутності засад юрисдикції, зазначених вище у підпунктах (a)-(c), там, де знаходиться штаб-квартира організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ".

Стаття 36

1. Зміни,внесені згідно з умовами, передбаченими цією Конвенцією, до Статуту Агентства, що міститься у Додатку I, і до статті 16 і т.д. положень щодо спільної системи маршрутних зборів, що вони викладені у Додатку IV, є чинними на територіях держав Договірних Сторін.

2. До положень про податки, викладених у Додатку III, і до статей 1-15 положень щодо спільної системи маршрутних зборів, що вони викладені у Додатку IV, Генеральною Асамблеєю не можуть бути внесені зміни.

3. Для кожної Договірної Сторони Додаток IV є обов'язковим протягом п'ятирічного періоду, починаючи з дати набуття чинності цією Конвенцією. П'ятирічний період буде автоматично продовжений на подальші п'ятирічні періоди. Для Договірної Сторони, яка письмово повідомила Генеральну Асамблею не менш ніж за два роки до закінчення п'ятирічного періоду про те, що вона не погоджується з продовженням періоду, зобов'язання за Додатком IV припиняються по закінченні цього п'ятирічного періоду.

4. Права і обов'язки Договірної Сторони, що виходить, можуть бутивизначені,якщонеобхідно, у спеціальній угоді, яка укладається між нею та Організацією. Ця угода повинна бути схвалена одностайним голосуванням Генеральної Асамблеї, в якому Договірна Сторона, що виходить, не бере участі.

5. Договірна Сторона, для якої Додаток IV більше не є обов'язковим, може у будь-який час письмово попросити Генеральну Асамблеюпровідновленнязобов'язань за Додатком IV. Для заінтересованої Договірної Сторони ДодатокIVзновустане обов'язковим через шість місяців після дня, коли Генеральна Асамблея приймезгаданепроханняодностайнимголосуванням Договірних Сторін, які беруть участь у спільній системі. Для заінтересованої ДоговірноїСторониДодатокIVбудезнов обов'язковим протягом п'ятирічного періоду від дня, коли він став таким для цієї Договірної Сторони. Цей період буде автоматично продовжений на тих же умовах, що викладені вище у пункті 3.

Стаття 37

Договірні Сторонизобов'язуються забезпечити застосування щодо Агентства положень чинних законодавчих положень, покликаних забезпечити безперервність тих загальних комунальних послуг, які потрібні для належного функціонування експлуатаційних служб.

Стаття 38

1. Термін дії Конвенції зі змінами згідно з Протоколом від 12 лютого 1981 року і подальшими змінами згідно з Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1997 році, буде продовжений на невизначений період.

2. Як тільки Конвенція, розширена таким чином, буде чинною протягом двадцяти років, будь-якаДоговірнаСтороназможе припинити застосування Конвенції, наскільки це її стосується, надіславши письмове повідомлення Уряду Королівства Бельгія, який поінформує Уряди інших Договірних Сторін про таке повідомлення.

Рішення про вихід набуває чинності наприкінці року, який наступає за роком, в якому було надіслано повідомлення про вихід, за умови, що спеціальна угода, передбачена нижче у пункті 3, була укладена до цієї дати. За відсутності цього, рішення про вихід набуває чинності з дати, визначеної у згаданій спеціальній угоді.

3. Права іобов'язки,зокремафінансовогохарактеру, Договірної Сторони, яка виходить з Конвенції, визначаються у спеціальній угоді, яка укладається між нею і Організацією.

Ця угодаповинна бути схвалена одностайним голосуванням Генеральної Асамблеї, при цьому Договірна Сторона, що виходить, не бере участі у голосуванні.

4. Організація може бути розпущена, якщо число Договірних Сторін знизиться до менш ніж 50% Сторін, що підписали згаданий раніше Протокол 1997 року, згідно з рішенням Генеральної Асамблеї, яке виноситься одностайним голосуванням.

5. Якщоіззастосуваннямвищезазначеного Організація розпускається, її правосуб'єктність та правоздатність, визначені у статті 4, продовжують існувати для цілей ліквідації Організації.

Стаття 39

1. Приєднання до Конвенції зі змінами, внесеними згідно з Протоколом від 12 лютого 1981 року і Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1997 році, будь-якої держави, що не підписала останній Протокол, повинно бути схвалене одностайним голосуванням Генеральної Асамблеї.

2. Голова Генеральної Асамблеї повідомляє цю державу, що не підписала згаданий Протокол, про рішення дати згоду наїї приєднання.

3. Документ про приєднання здається на зберігання Урядові КоролівстваБельгія,який інформує Уряди інших держав, що підписали Конвенцію і що приєдналися до неї.

4. Приєднання набуває чинності у перший день другого місяця, який наступає після здачі на зберігання документа про приєднання.

Стаття 40

1. Приєднання до Конвенції зі змінами, внесеними згідно з Протоколом від 12 лютого 1981 року і Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1997 році, є відкритим для регіональних організацій економічної інтеграції на умовах, які погоджуються між Договірними Сторонами і такими організаціями, серед членів яких є одна або більше держав, щопідписали Конвенцію; ці умови включаються до додаткового Протоколу до Конвенції.

2. Документ про приєднання здається на зберігання Урядові Королівства Бельгія, який сповістить про це інші Сторони.

3. Приєднання регіональної організації економічної інтеграції набуває чинності з першого дня другого місяця, який наступає після здачі на зберігання документа про приєднання, за умови, що Додатковий протокол, на який є посилання у пункті 1 вище, набув чинності.

Цей консолідований текст чинних положень Конвенції і Додатків до неї складений німецькою, англійською, болгарською, хорватською, датською, іспанською, французькою, грецькою,угорською, італійською, голландською, норвезькою, португальською, румунською, словацькою, словенською, шведською, чеською і турецькою мовами. Відповідно до заключного положення Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" від 13 грудня 1960 року, заключного положення Протоколу від 12 лютого 1981 року, який змінює вищезгадану Конвенцію, а також заключного положення Протоколу, відкритого для підписання у Брюсселі у 1997 році, який консолідує згадану Конвенцію з усіма внесеними змінами, текст французькою мовою має переважну силу у разі будь-яких розбіжностей між текстами.

Додаток I

Статут Агентства

Стаття 1

1. Агентство є органом, відповідальним за досягнення цілей і виконання завдань, викладених уКонвенціїабопоставлених Генеральною Асамблеєю або Радою та їхніми допоміжними структурами. Воно висуває і подає пропозиції до відповідних структур щодо здійснення різних функцій і виконання різних завдань цих структур, а також щодо інших завдань, покладених на Організацію. Воно також надає підтримку Генеральній Асамблеї і Раді та їхнім допоміжним структурам у виконанні їхніх контролюючих функцій.

2. Увиконанні своїх завдань Агентство може отримувати допомогу, у разі необхідності, від цивільнихівійськових експертів, призначених державами або заінтересованими організаціями постачальників послуг.

3. Агентство є місцем для міжурядового співробітництва і координації у галузі аеронавігації. Воно представляє пропозиції і забезпечує необхідну підтримку з огляду на наближення до єдиної європейськоїсистемиуправлінняповітрянимрухомі її запровадження.

4. Зокрема,вононадаєрегулятивні,інформаційніта консультативні послуги, а також допомогу Договірним Сторонам і на підставі угод згідно зі статтею 2 Конвенції - визнаним міжнародним організаціям і державам, що не є Договірними Сторонами.

5. Зокрема, Агентство:

(a) координує імплементаційні плани Договірних Сторін для того, щоб гарантувати наближення до єдиної європейської системи управління повітряним рухом;

(b) досліджує питання у галузі аеронавігації, які вивчаються Міжнародноюорганізацією цивільної авіації (ІКАО) та іншими міжнародними організаціями у галузі цивільної авіації, а також узгоджує і подає на розгляд зміни та доповнення до документів ІКАО;

(c) розробляє пропозиції длядетальногопланування, гармонізації та інтеграції служб та систем повітряного руху, зокрема наземних та повітряних компонентів систем аеронавігації Договірних Сторін з метою запровадження єдиноїєвропейської системи управління повітряним рухом;

(d) розробляє пропозиції відносно заходів для стратегічного планування і розробки маршрутів і підтримки структур повітряного простору у співробітництві з цивільними і військовими експертами, які призначаються державами;

(e) розробляє пропозиціїдляузгодженняположеньпро обслуговування у галузі повітряного руху, розробляє скоординовану або спільну політику для вдосконалення управління повітряним рухом в аеропортах і навколо них, підтримує покращення ефективності і гнучкості у користуванні повітряним просторомцивільнимиі військовими користувачами;

(f) виносить пропозиції або відіграє консультативну роль у всіхаспектахполітикиі планування. Його компетенція не обмежується управлінням повітряним рухом на авіаційних маршрутах, але поширюється на забезпечення інтегрованого підходу "від воріт до воріт" до управління повітряним рухом. У підготовці цих пропозицій Агентству допомагають національні експерти;

(g) вивчає і підтримує заходи для підвищення економічної ефективності у галузі аеронавігації;

(h) розробляє загальні критерії, процедури і методи для забезпечення найвищої ефективності та якості систем управління повітряним рухом і служб повітряного руху;

(i) координує науково-дослідні, оцінювальні та випробувальні програми (RDTE) національних організацій з управління повітряним рухом, включаючи збір і розповсюдження результатів;

(j) проводить спільні дослідження, випробування і прикладні дослідження, а також інший технічний розвиток;

(k) визначає, розробляє, розвиває, затверджує і організовує впровадження єдиної системи для управління повітряним рухом у Європі під егідою Ради.

6. Агентствомає такі цілі у процесі забезпечення ним аеронавігаційного обслуговування:

(a) запобігання зіткненням повітряних суден;

(b) забезпечення впорядкованого і швидкого потоку повітряних перевезень;

(c) надання консультацій та інформації,необхіднихдля безпечного та ефективного проведення польотів;

(d) надання інформації відповідним організаціям про повітряні судна, що потребують пошукової та рятувальної допомоги, і сприяння таким організаціям у разі необхідності.

7. Агентствопрацює у тісній співпраці з організаціями користувачів для того, щобдосягти, найбільшефективноз мінімальнимивитратами забезпечити виконання вимог цивільної авіації. Воно працює у тісному співробітництві з військовими відомствами для того, щоб на тих же умовах виконати спеціальні вимоги військової авіації.

8. Для виконання своїх завдань Агентство може, серед іншого, будувати і експлуатувати необхідні споруди і об'єкти. Однак воно звертатиметься до національних технічних служб і використовуватиме існуючі національні об'єкти кожного разу, коли це технічно і економічновиправдано,длятого,щоб уникнути будь-якого дублювання.

Стаття 2

1. З урахуванням повноважень, наданих Генеральній Асамблеї і Раді, Агентством управляє Генеральний директор, який користується широкою незалежністю в управлінні стосовно залучення, використання і ефективного функціонування технічних, фінансових і кадрових ресурсів, які знаходяться у його розпорядженні. З цією метою він вживає заходів, які він вважає необхідними, для виконання своїх зобов'язань.

2. Проте Генеральний директор, з метою подання на схвалення Радою відповідно до положень Конвенції:

(a) розробляєрічніі п'ятирічні робочі програми, які визначають вплив на тенденції цін та єдиних ставок;

(b) складає п'ятирічний фінансовий план і бюджет, включаючи фінансові зобов'язання, і, як передбачено у Додатку IV, єдині ставки та тарифи;

(c) подає Раді річний звіт про діяльність і фінансовий стан Організації;

(d) представляє принципи, які регулюють загальну структуру Агентства, прицьомудеталіцієїструктуриєповною відповідальністю Генерального директора.

3. Крім того, Генеральний директор:

(a) представляє через регулярні проміжки часузвітиі звертається за інструкціями до Ради кожного разу, коли є ризик того, що не будуть досягнуті цілі, що будуть перевищені кінцеві строки або фінансові межі, або у разі суттєвих змін у програмах;

(b) веде переговори щодо угод, згаданих у статті 2 Конвенції, у рамках основних директив, виданих Радою.

Стаття 3

Генеральний директор складає і подає Раді на затвердження Правила щодо договорів, які стосуються:

(a) укладення договорів на постачання товарів і послуг для Організації;

(b) постачання товарів та послуг Організацією;

(c) продажу або передачу зайвих активів.

Стаття 4

Генеральний директор складає і подає Раді на затвердження Фінансовий регламент, який визначає, зокрема, умови, які регулюють сплату внесків державами, а також умови, на яких Агентство може братипозики,і забезпечують належне фінансове управління, включаючи внутрішню ревізію.

Стаття 5

1. Без шкоди для права Договірних Сторін подавати пропозиції, Генеральний директор складає і подає Раді на затвердження Кадрові інструкції Агентства:

(a) вонимістять,зокрема, положення щодо громадянства персоналу, процедур і принципів відбору та найму, шкал заробітної плати, пенсій, внутрішнього податку, позбавлення права обіймати посаду, професійної таємниці і тривалості роботи;

(b) працівники Агентства набираються з числа громадян держав Договірних Сторін. Працівники з числа громадян держав, що не є Договірними Сторонами, можуть бути прийняті на роботу згідно з угодами, передбаченими у статті 2.3 Конвенції, або, у виняткових випадках,згіднозналежнимчиномзатвердженим рішенням Генерального директора.

2. Адміністративний трибунал Міжнародної організації праці має виключну юрисдикцію щодо спорів між Організацією і персоналом Агентства,аж до виключення юрисдикції всіх інших судів і трибуналів, як національних, так і міжнародних.

Стаття 6

1. Генеральний директор призначається строком на п'ять років Генеральною Асамблеєю більшістю поданих голосів, за умови, що згадана більшість сягає трьох чвертейподанихпропорційних голосів, кількість яких обчислюється відповідно до оцінювання, передбаченого у статті 11 Конвенції, і принаймні трьох чвертей Договірних Сторін, які беруть участь у голосуванні. Строк його повноважень може бути продовжений один раз таким самим чином. Статут Генерального директора має бути схвалений Радою.

2. Генеральний директор представляє Організацію у судових процесах та у всіх цивільних справах.

3. Крім того, відповідно до постанов, схвалених Генеральною Асамблеєю і Радою, Генеральний директор:

(a) може призначати і звільняти працівників Агентства згідно з Кадровими інструкціями; призначення на посади Ступенів А1 та А2, строк перебування на яких становить, як правило, п'ять років і може бути продовжений один раз, підлягають схваленню Радою;

(b) може брати грошові позики відповідно до Фінансового регламенту у межах, визначених Радою для таких позик;

(c) може укладати договори згідно з Правилами щодо договорів, згаданими у Статті 3, у межах, визначених Радою для таких договорів;

(d) складає і подає Раді на затвердження Положення про захист даних, передбачене у статті 7.2 (l) Конвенції;

(e) складає і подає Раді на затвердження правила і процедури, застосовні до стандартів, технічних умов і правил технічної експлуатації для систем і служб управління повітряним рухом.

4. Генеральний директор може виконувати вищезгадані функції без попереднього звернення до Ради, але він повинен інформувати Раду про всізаходи,вжитіприздійсненнівищезгаданих повноважень.

5. Рада визначає умови, за яких може бутипризначений заступник Генерального директора у разі неспроможності останнього виконувати свої обов'язки.

Стаття 7

1. У бюджеті мають бути збалансовані надходження та видатки.

Кошториси всіх надходжень та видатків Агентства готуються для кожного фінансового року.

2. Фінансовий рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

3. Проект бюджету і проект п'ятирічного фінансового плану подається Генеральним директором Раді на схвалення не пізніше 31 жовтня попереднього року.

Стаття 8

1. З метою отримання необхідних ресурсів для виконання своїх завдань Організація може позичати кошти на міжнародних фінансових ринках.

2. Організація може випускати позики на фінансових ринках Договірної Сторони згідно з національними законодавчими актами щодо внутрішніх позик, або, за відсутності таких законодавчих актів, згідно з угодою з Договірною Стороною.

3. У Фінансовому регламенті визначаються процедури,які регламентують одержання і погашення позик Організацією.

4. У кожному бюджеті і кожному п'ятирічному фінансовому плані визначається максимальна сума, яку Організація може позичити протягом років, які покриваються цим бюджетом і п'ятирічним фінансовим планом.

5. У питаннях, які підпадаютьпіддіюцієїстатті, Організаціядієузгодженоз компетентними органами держав Договірних Сторін або з їхніми емісійними банками.

Стаття 9

Бюджет і п'ятирічний фінансовий план можуть бути переглянуті протягомфінансовогороку, якщо цього вимагають обставини, відповідно до вимог, встановлених для їхньої підготовкита схвалення.

Стаття 10

1. Рахунки всіх бюджетних надходжень і видатків Агентства, а також фінансове управління Агентством,щорокуперевіряються Аудиторською радою.

2. Аудиторська рада у своїй роботі отримує допомогу від зовнішніх консультативнихаудиторів.Зовнішняаудиторська консультативна фірма призначається Радою строком на три роки відповідно до статті 7.2 (f) Конвенції.

3. Метою перевірки, яка проводиться Аудиторською радою за допомогоюзовнішніхконсультативних аудиторів, є встановити регулярний характер надходжень і видатків та забезпечити надійне фінансовеуправління.Аудиторськараданаприкінці кожного фінансового року надає Раді звіт,якийвключаєкоментарі Агентства.РадаможенаказатиАгентствувжити будь-яких відповідних заходів, рекомендованих у доповіді про аудит, на виконання статті 7.2 (a) Конвенції.

4. Аудиторська рада забезпечує, щоб у рамках Агентства діяв належний внутрішній механізм контролю, який відповідає надійній корпоративній практиці та управлінню.

5. Аудиторська рада може переглянути інші фінансові питання стосовно Агентства відповідно до її компетенції.

Стаття 11

1. Адміністративні або технічні перевірки служб Агентства можуть проводитися, якщо цього вимагає Рада, за її власною ініціативою або на прохання Генерального директора.

2. Такі перевірки здійснюються посадовими особами владних органів держав Договірних Сторін, у разінеобхідності,із залученнямзовнішньоїдопомоги.Кожнаінспекційна комісія складається з щонайменше двох осіб, які є громадянами різних держав, і включає, наскільки це можливо, особу, яка брала участь у попередній перевірці.

Стаття 12

Рада визначає робочі мови Агентства.

Стаття 13

Агентство випускає публікації, необхідні для його діяльності.

Стаття 14

Проекти всіх змін до Статуту подаються Генеральній Асамблеї на затвердження згідно з положеннями статті 6.1 (d) Конвенції.

Додаток II

Райони польотної інформації (РПІ)

Федеративна Республіка Німеччина
РПІ верхнього повітряного простору (ВПП) Берліна
РПІ ВПП Ганновера
РПІ ВПП Рейну
РПІ Бремена
РПІ Дюссельдорфа
РПІ Франкфурта
РПІ Мюнхена
РПІ Берліна

Австрійська Республіка

РПІ Відня

Королівство Бельгія - Велике Герцогство Люксембург
РПІ ВПП Брюсселя
РПІ Брюсселя

Республіка Болгарія
РПІ Софії
РПІ Варни

Республіка Кіпр

РПІ Нікосії

Республіка Хорватія

РПІ Загреба

Королівство Данія

РПІ Копенгагена

Королівство Іспанія
РПІ ВПП Мадрида
РПІ Мадрида
РПІ ВПП Барселони
РПІ Барселони
РПІ ВПП Канарських островів
РПІ Канарських островів

Французька Республіка - Князівство Монако
РПІ ВПП Франції
РПІ Парижа
РПІ Бреста
РПІ Бордо
РПІ Марселя
РПІ Реймса

Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії
РПІ ВПП Шотландії
РПІ Шотландії
РПІ ВПП Лондона
РПІ Лондона

Грецька Республіка
РПІ ВПП Афін
РПІ Афін

Угорська Республіка

РПІ Будапешта

Ірландія
РПІ ВПП Шенона
РПІ Шенона
Перехідний океанський район Шенона з такими координатами: 51 град. північноїшироти 15 град. західної довготи, 51 град. північної широти 8 град. західної довготи, 48 град. 30 хв. північної широти 8 град. західної довготи, 49 град. північної широти 15 град. західної довготи, 51 град. північної широти 15 град. західної довготи в і над FL55.

Італійська Республіка
РПІ ВПП Мілана
РПІ ВПП Рима
РПІ ВПП Бріндізі
РПІ Мілана
РПІ Рима
РПІ Брідізі

Республіка Мальта

РПІ Мальти

Королівство Норвегія
РПІ ВПП Осло
РПІ ВПП Ставангера
РПІ ВПП Трондхейма
РПІ ВПП Бодо
РПІ Осло
РПІ Ставангера
РПІ Трондхейма
РПІ Бодо
Океанський РПІ Бодо

Королівство Нідерланди

РПІ Амстердама

Португальська Республіка
РПІ ВПП Лісабона
РПІ Лісабона
РПІ Санта Марія

Румунія

РПІ Бухареста

Словацька Республіка

РПІ Братіслави

Республіка Словенія

РПІ Любляни

Королівство Швеція
РПІ ВПП Мальме
РПІ ВПП Стокгольма
РПІ ВПП Сундсвалла
РПІ Мальме
РПІ Стокгольма
РПІ Сундсвалла

Швейцарська Конфедерація
РПІ ВПП Швейцарії
РПІ Швейцарії

Чеська Республіка

РПІ Праги

Турецька Республіка
РПІ Анкари
РПІ Стамбула

Додаток III

Положення про податки

Стаття 1

1. Без шкоди для звільнень, передбачених статтями 22 і 23 Конвенції, якщо Організація в рамках своєї офіційної діяльності у значному обсязі закуповує майно або користується послугами значної вартості, щодо яких сплачені або підлягають сплаті непрямі збори, податкиабо нарахування (включаючи такі збори, податки або нарахування, якими обкладається імпорт, крім тих, що зазначені у статті 23.1 Конвенції), Уряди держав-учасниць, у разі можливості, вживають відповідних заходів для компенсаціїнаслідківдля Організації від сплати таких зборів, податків або нарахувань шляхом коригування фінансових внесків до Організації або шляхом звільнення Організації від сплати зборів, податків або нарахувань або їхнього відшкодування.

2. Що стосується платежів Організації державам-учасницям, пов'язаних з капіталовкладеннями, здійсненими цими державами, оскільки їхня вартість має бути відшкодована Організацією, то зазначені держави забезпечують, щоб їхні звіти про зазначені суми, подані до Організації, не включали збори, податки або нарахування, від яких Організація була б звільнена, або які були б їй відшкодовані, або які були б компенсовані шляхом коригування фінансових внесків до Організації, якби Організація сама здійснила такі капіталовкладення.

3. Положення цієї статті не поширюються на збори, податки або нарахування,що стягуються в якості платежів за комунальні послуги.

Стаття 2

Придбане Організацією майно, на яке поширюється стаття 1.1, не можна продавати або іншим чином ним розпоряджатися, крім як відповідно до умов, встановлених Урядами відповідних держав.

Стаття 3

1. Генеральний директор Агентства і працівники Організації сплачують прибутковий податок на користь Організації із заробітних плат та винагород, сплачених Організацією, відповідно до правил і умов, визначених Генеральною Асамблеєю. Такі заробітні плати та винагороди звільняються відсплатидержавногоприбуткового податку.

Однак держави-учасниці можуть враховувати заробітні плати та винагороди, звільнені від сплати державного прибуткового податку, при обчисленні суми податку, який сплачується з інших прибутків осіб, які одержують згадані заробітні плати та винагороди.

2. Положення пункту 1 не поширюються на пенсії і ренти, сплачувані Організацією.

3. Прізвища, посади, адреси, а також винагородиі,у відповідних випадках, пенсії працівників та колишніх працівників, на яких поширюються положення пунктів 1 та 2 цієї статті, періодично повідомляються державам-учасницям.

Стаття 4

Для цілейцього Додатка Організація діє у взаємодії з відповідними органами заінтересованих держав-учасниць.

Стаття 5

1. Цей Додаток замінює Додатковий протокол до Конвенції, підписаний у Брюсселі 6 липня 1970 року, змінений Протоколом,підписанимуБрюсселі21 листопада 1978 року, які у свою чергу були обидва змінені статтею XXXVIII Протоколу, підписаного у Брюсселі 12 лютого 1981 року, що змінює Конвенцію.

2. Незважаючи на положення пункту 1 вище, зобов'язання за статтею 3 Додаткового протоколу від 6 липня 1970 року зберігають чинність доти, доки відповідні вимоги і зобов'язання не будуть повністю виконані.

Додаток IV

Положення про спільну систему маршрутних зборів

Стаття 1

Договірні Сторони домовляються продовжувати керувати спільною системою визначення, повідомлення та стягнення сум маршрутних зборів в якості єдиного збору за політ і користування для цих цілей послугами організації "ЄВРОКОНТРОЛ