Додаток I

Статут Агентства

Текст від 13 грудня 1960 року зі змінами від 16 листопада 1966 року і 12 квітня 1973 року, а також зі змінами від 17 листопада 1977 року, 5 липня 1978 року і 1 січня 1982 року, включеними у вигляді виносок.

Стаття 1

"Агентство служб повітряного руху", засноване статтею 1 Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації від 13 грудня 1960 року, далі - "Конвенція", керується цим Статутом.

Стаття 2

1. Метою Агентства є надання, у межах всього повітряного простору, визначеного згідно з пунктом 2 d) статті 6 Конвенції та статтею 38 Конвенції, послуг з керування повітряним рухом, тобто:

a) запобігання зіткненням повітряних суден;

b) забезпечення впорядкованого і швидкого потоку повітряних перевезень;

c) надання консультацій та інформації, необхідних для безпечного та ефективного проведення польотів;

d) надання інформації відповідним організаціям про повітряні судна, що потребують пошукової та рятувальної допомоги, і сприяння таким організаціям у разі необхідності.

2. Агентство обладнує необхідні об'єкти для виконання перелічених вище завдань і забезпечує їхню задовільну експлуатацію.

3. З цією метою Агентство працює у тісній співпраці з військовими відомствами для того, щоб найбільш ефективно з мінімальними витратами забезпечити виконання вимог повітряного руху та особливих вимог військової авіації.

4. Агентство може, зокрема, створювати пов'язані з повітряним рухом дослідні та експериментальні центри та заклади для підвищення кваліфікації та спеціалізованої підготовки кадрів аеронавігаційних служб.

Стаття 3

З урахуванням повноважень, наданих постійній Комісії з безпеки аеронавігації, заснованій Конвенцією (далі - "Комісія"), управління Агентством здійснюють Комітет управління (далі - "Комітет") і Директор. Повноваження Директора визначені нижче у статті 13.

Стаття 4

Комітет складається з представників Договірних Сторін, по два представники від кожної Сторони. Тільки один з двох представників має право голосу; цей представник є високою посадовою особою, що виконує у своїй державі обов'язки, пов'язані з аеронавігацією. Кожен представник має заступника, який на законних підставах представляє його, якщо той не може бути присутнім.

Стаття 5

Комітет обирає Голову та його заступника з числа своїх членів терміном на два роки. Ці посадові особи можуть обиратися повторно. Комітет призначає Секретаря, який не обов'язково є одним з його членів. Якщо Голова не може бути присутнім, на засіданні Комітету головує його заступник, або, за відсутності останнього, - найстарший з членів, що є присутніми.

Стаття 6

1. Всі представники Договірних Сторін, що мають право голосу, крім одного, утворюють кворум на засіданнях Комітету.

2. Якщо для забезпечення згаданого вище кворуму немає достатньої кількості членів Комітету, обговорення відкладається до засідання, що має відбутися пізніше, але не раніше ніж через десять днів після попереднього засідання; Комітет скликається на повторне засідання, і для забезпечення кворуму необхідна щонайменше половина представників, що мають право голосу.

Стаття 7

1. Рішення Комітету приймаються більшістю голосів, наданих Договірним Сторонам, із застереженням, що ці голоси піддаються такому ж оцінюванню, що й голоси, на які Договірні Сторони мають право у Комісії, згідно зі статтею 9 Конвенції.

2. Проте пропозиція не приймається, якщо більшість, згадана у попередньому пункті, не складає принаймні половини Договірних Сторін.

3. Якщо за і проти якоїсь пропозиції подано однакову кількість голосів, Голова приймає рішення або проголосувати вдруге протягом того ж засідання з короткою відстрочкою чи без неї, або ж включити цю пропозицію для обговорення до порядку денного нового засідання, дату проведення якого він визначає. Якщо протягом нового засідання кількість голосів знову однакова, голос Голови є вирішальним.

Стаття 8

1. Комітет визначає свої правила процедури.

2. Ці правила процедури включають, серед іншого, положення щодо позбавлення посадових осіб їхніх повноважень. Крім того, вони визначають, чи повідомлення про скликання засідань мають надсилатися поштою або, у невідкладних випадках, телеграфом та включати порядок денний.

3. Правила процедури підлягають затвердженню Комісією.

Стаття 9

1. Комітет приймає рішення щодо технічної організації Агентства, пропозиції щодо якої подаються йому на розгляд Директором.

2. Проте він подає на затвердження Комісії, що вимагає одностайності голосів її членів:

a) плани, пов'язані з кількістю і розташуванням диспетчерських центрів або центрів польотної інформації і сферами їхньої діяльності;

b) заходи щодо створення дослідних та експериментальних центрів, а також закладів підвищення кваліфікації та спеціальної підготовки або інших установ, заснованих згідно з пунктом 4 статті 2 цього Статуту.

Стаття 10

Щороку Комітет подає Комісії звіт про діяльність та фінансовий стан Організації.

Стаття 11

На прохання Комісії Комітет готує інвестиційні та робочі програми, розраховані на декілька років. Такі програми підлягають затвердженню Комісією.

Стаття 12

Комітет розробляє правила щодо укладання договорів, включаючи умови залучення до конкурсних тендерів; такі правила підлягають затвердженню Комісією.

Стаття 13*

1. Директор призначається Комітетом строком на п'ять років шляхом голосування, яке проводиться згідно з умовами, передбаченими пунктами 1 та 2 статті 7 цього Статуту, якщо більшість голосів, обчислена відповідно до першого пункту вищеназваної статті, складає не менше 70% поданих пропорційних голосів. Продовження терміну перебування Генерального директора на посаді здійснюється таким самим чином.

2. Директор представляє Організацію у судових процесах та всіх цивільних справах.

3. Крім того, від імені Організації та відповідно до загальних директив Комітету, але без необхідності передачі окремих справ до Комітету:

a) він може призначати посадових осіб, чий річний оклад до утримання податків є меншим за суму, визначену Комітетом і схвалену Комісією, а також може припинити їхні послуги згідно з умовами, передбаченими кадровими інструкціями;

b) він може брати позики на термін, що не перевищує один рік, за умови, що сукупна сума таких позик, враховуючи вже погашену суму, не перевищує 200000 нових франків**;

c) він може укладати договори на суму, що не перевищує 350000 нових франків. Проте у разі передачі з серйозних мотивів рухомого майна, що належить Агентству, ця сума обмежується 50000 нових франків;

d) він може здійснювати купівлю або передачу рухомого майна, якщо його вартість не перевищує 200000 нових франків.

Він інформує Комітет про всі свої дії, пов'язані зі здійсненням вищезазначених повноважень.

Комітет визначає умови, згідно з якими на посаду Директора може призначатися замісник, якщо він не може виконувати свої обов'язки.
______________

* Постійна комісія схвалила скорочення "ЕКЮ" замість "ЄРО" (Європейська розрахункова одиниця) з 1 січня 1982 року.

** Суми, зазначені в пунктах b), c), d), стосуються нового французького франка, що містить 200 міліграмів золота 900-ої проби. Вони конвертуються в кожну національну валюту в округлених числах.

- - Постійна Комісія затвердила такі зміни до статті 13:

- на своїй 38-й сесії 12 квітня 1973 року:

пункт 3, підпункт c): замінити 350000 франків на 600000 франків

50000 франків на 80000 франків

- на своїй 51-й сесії 5 липня 1978 року:

пункт 3, підпункт b): замінити 200000 франків на 50000 франків

c): замінити 600000 франків на 150000 франків

і 80000 франків на 20000 франків

d): замінити 200000 франків на 50000 франків.

На цій самій 51-й сесії Постійна комісія затвердила для фінансових операцій Агентства з 1 січня 1979 року ЄРО або Європейську розрахункову одиницю, визначену таким чином: ЄРО визначається через кошик валют держав-учасниць Європейського економічного співтовариства, прийнятий, зокрема, для Європейського фонду розвитку рішенням Ради європейських співтовариств від 21 квітня 1975 року та всіма подальшими уточнювальними рішеннями. Це визначення включене до статті 16 Фінансового регламенту.

Стаття 14

1. Комітет розробляє Кадрові інструкції Агентства. Вони включають, зокрема, положення щодо громадянства персоналу, шкал заробітної плати, позбавлення права обіймати посаду, професійної таємниці, тривалості роботи та повноважень стосовно надання інформації про порушення. Кадрові інструкції також визначають посади, які не можна обіймати одночасно з іншими без спеціального дозволу Директора.

2. Вищезгадані інструкції подаються Комісії на затвердження шляхом одностайного голосування.

Стаття 15

1. Агентство має право безпосередньо наймати персонал, лише якщо Договірні Сторони неспроможні надати йому кваліфіковані кадри.

2. Член персоналу, наданий національною владою, протягом періоду своєї роботи підпорядковується Кадровим інструкціям Агентства, зберігаючи за собою право на отримання тих службових пільг і привілеїв, які гарантуються національними нормативними актами членам владної групи, до якої він належить, якщо вони надаються національному державному органові.

3. Кадри, надані національною владою, завжди можуть бути повернені цій владі, причому таке повернення не розглядається як дисциплінарна міра.

Стаття 16

1. Кошториси всіх надходжень і видатків Агентства готуються для кожного бюджетно-фінансового року і спрямовуються до бюджету поточних витрат або до бюджету капіталовкладень.

2. У кожному бюджеті мають бути збалансовані надходження і видатки. Надходження і видатки Агентства, пов'язані з дослідницькими та експериментальними центрами, навчальними центрами та, у більш загальному розумінні, з будь-якими іншими установами, заснованими згідно зі статтею 2 цього Статуту, докладно розкриваються у спеціальному звіті.

3. Умови, крім тих передбачених нижче, згідно з якими надходження і видатки оцінюються, використовуються й контролюються, визначаються фінансовим регламентом, ухваленим на підставі статті 30 цього Статуту.

Стаття 17

1. Бюджетно-фінансовий рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

2. Кошториси на кожний бюджетно-фінансовий рік подаються Комітетом Комісії на затвердження не пізніше 31 жовтня кожного року.

Стаття 18

1. Видатки, відображені у бюджеті поточних витрат, включають крім усього іншого:

a) видатки, пов'язані з персоналом, утриманням і функціонуванням об'єктів Організації;

b) плату за надані Організації послуги, включаючи витрати, пов'язані з користуванням обладнанням або об'єктами у вигляді компенсації або, якщо виникне така ситуація, на купівлю на виплат чи платежі внесками;

c) видатки, пов'язані з обслуговуванням будь-яких позик, контракти щодо одержання яких Організація уповноважена укладати;

d) видатки, пов'язані з функціонуванням Комісії.

2. Умови, що регламентують будь-яку промислову амортизацію, враховуючи фінансову амортизацію, встановлюються у разі необхідності з метою визначення вартості бюджетних видатків і вартості послуг, наданих згідно з пунктом 4 статті 30 цього Статуту, фінансовим регламентом, згаданим у вищезазначеній статті.

Стаття 19

Видатки, зараховані до бюджету капіталовкладень, включають видатки, пов'язані з виконанням програми оснащення обладнанням.

Стаття 20

1. Видатки, зараховані до бюджету поточних витрат, санкціонуються на період одного фінансового року. Відповідні кредити об'єднуються у розділи за характером або метою видатків, а далі, за необхідністю, розподіляються на підрозділи відповідно до фінансового регламенту.

2. Будь-які кредити за цим бюджетом, крім пов'язаних з видатками на персонал, не використані на кінець фінансового року, можуть переноситися на наступний фінансовий рік, але не на пізніший період, з дотриманням умов і обмежень, встановлених фінансовим регламентом. Цей регламент конкретизує, зокрема, відсоток і характер видатків, які можуть таким чином переноситися.

Стаття 21

1. Відрахування на інвестиційні видатки включають:

a) кредити на зобов'язання щодо видатків, які покривають черговий внесок, що являє собою окрему одиницю і становить єдине ціле;

b) кредити на оплату, які становлять верхню межу видатків, щодо яких платежі можуть здійснюватися щороку для покриття зобов'язань, взятих згідно з пунктом a) вище.

2. Книга обліку зобов'язань і платежів додається до відповідного проекту бюджету, запропонованого Комітетом.

3. Кредити, відкриті під видатки на капіталовкладення, об'єднуються у розділи відповідно до характеру або мети видатків і, за необхідності, розподіляються на підрозділи відповідно до фінансового регламенту.

4. Будь-які кредити на оплату, наявні наприкінці фінансового року, переносяться на наступний фінансовий рік згідно з умовами, встановленими фінансовим регламентом.

Стаття 22

Надходження до бюджету поточних витрат включають:

a) внески Договірних Сторін, визначені відповідно до статті 23 цього Статуту;

b) надходження, отримані від Договірних Сторін, які згідно зі статтею 2 Конвенції довірили Організації послуги з керування повітряним рухом щодо всього або частини їхнього нижнього повітряного простору;

c) надходження, отримані від держав, які не є учасницями Конвенції та користуються її послугами відповідно до статті 13 Конвенції;

d) плату за послуги, надані Організацією державам для їхніх служб керування повітряним рухом у нижньому повітряному просторі;

e) будь-які надходження щодо плати за послуги, надані дослідницькими та експериментальними центрами, закладами або іншими установами, заснованими на підставі статті 2 цього Статуту;

f) інші надходження;

g) будь-які збори, сплачувані користувачами, встановлені згідно зі статтею 20 Конвенції.

Стаття 23

1. З метою обчислення річних внесків Договірних Сторін до бюджету поточних витрат загальна вартість послуг Організації щодо керування рухом у верхньому повітряному просторі вважається рівною різниці між бюджетними видатками одного фінансового року і надходженнями того ж самого року, згаданими у пунктах b)-f) включно статті 22 цього Статуту.

Така загальна вартість розподіляється на дві частини пропорційно до послуг, наданих таким категоріям користувачів:

a) цивільні повітряні судна держав, які не є Договірними Сторонами, а також військові, митні і поліцейські повітряні судна;

b) цивільні повітряні судна Договірних Сторін.

2. Комісія визначає вищезгаданий розподіл для кожного фінансового року на основі обсягу послуг, наданих у верхньому повітряному просторі зазначеним вище категоріям користувачів (за передостаннім роком і роком перед ним).

Річний внесок усіх Договірних Сторін стосовно першої частини визначається шляхом віднімання від цієї частини загальної суми всіх зборів, сплачених Організації відповідною категорією користувачів.

3. Частка кожної з Договірних Сторін обчислюється пропорційно до вартості валових національних продуктів (ВНП) Договірних Сторін, визначених за статтею 9 Конвенції.

4. Формула розподілу другої частини між Договірними Сторонами грунтується на вартості послуг, наданих Організацією цивільним повітряним суднам, зареєстрованим на території держави кожної з Договірних Сторін. Вищезгадана формула визначається Комісією і переглядається кожні п'ять років.

5. Річний внесок кожної Договірної Сторони визначається шляхом віднімання від її частки, обчисленої за згаданою вище формулою, суми всіх зборів, сплачуваних експлуатантами стосовно цивільних повітряних суден, зареєстрованих на території її держави.

Стаття 24

Надходження до бюджету капіталовкладень включають:

a) позики, отримані Організацією;

b) всі інші кошти, зокрема ті, що з'являються внаслідок застосування статей 40 і 41 цієї Конвенції, у разі приєднання нової держави або ратифікації Конвенції державою, яка її підписала, після набуття чинності Конвенцією;

c) грошові внески Договірних Сторін, передані до вищезгаданого бюджету.

Стаття 25

1. Фінансовий регламент визначає порядок позичання і погашення позик Організацією.

2. Кожний річний бюджет встановлює максимальну суму, яку Організація може позичити протягом року, що покривається цим бюджетом.

3. З метою отримання необхідних коштів для виконання своїх завдань Організація може позичати кошти на міжнародних фінансових ринках.

4. Організація може позичати кошти на фінансових ринках Договірної Сторони відповідно до положень законодавства щодо внутрішніх позик або, за відсутності таких положень, якщо Договірна Сторона і Організація проконсультувалися і домовилися щодо передбаченої Організацією позики.

5. У питаннях, які підпадають під дію цієї статті, Організація діє узгоджено з компетентними органами держав Договірних Сторін або з їхніми емісійними банками.

Стаття 26

1. Внески Договірних Сторін до бюджету капіталовкладень визначаються відповідно до статті 32 Конвенції у такий спосіб, щоб покрити різницю між бюджетними видатками та надходженнями, згаданими у пунктах a) і b) статті 24 цього Статуту.

2. Розподіл цих внесків між Договірними Сторонами здійснюється пропорційно до відповідних вартостей їхніх валових національних продуктів (ВНП), обчислених відповідно до статті 9 Конвенції.

Стаття 27

Протягом фінансового року можлива ревізія поточного та інвестиційного бюджетів, якщо цього вимагають обставини, згідно з вимогами щодо підготовки і затвердження ревізій.

Стаття 28*

1. Видатки за бюджетами поточних витрат і капіталовкладень враховуються у бюджеті на рік, протягом якого документи на підтвердження сплати передані бухгалтером Агентства.

2. Надходження враховуються у бюджеті на рік, протягом якого вони отримані Агентством.

3. Рахунки по кожному фінансовому року закриваються Комітетом не пізніше ніж через шість місяців після закінчення фінансового року і подаються на затвердження Комісії, яка приймає остаточне рішення щодо них.
______________

* Постійна комісія на своїй 50-й сесії 17 листопада 1977 року додала таке речення після пункту 1: Однак останній має до дати, встановленої Фінансовим регламентом Агентства, подати документацію на підтвердження платежу, складену відповідальною посадовою особою до 31 грудня попереднього року.

Стаття 29

1. Рахунки всіх бюджетних надходжень та видатків перевіряються контрольним органом у складі двох експертів, які є посадовими особами владних органів держав Договірних Сторін. Ці посадові особи, які є громадянами різних держав, призначаються Комісією шляхом голосування на п'ятирічний термін з дотриманням умов, визначених у пункті 1 статті 13 цього Статуту. Витрати, пов'язані з діяльністю контрольного органу, несе Організація.

2. Ревізія, яка проводиться на підставі грошових виправдувальних документів і, за необхідності, на місці, покликана встановити достовірність надходжень і видатків та перевірити задовільність ведення фінансових справ. Після закінчення кожного фінансового року контрольний орган складає звіт.

3. Комісія звільняє Директора і Комітет від їхніх обов'язків стосовно управління кожним з бюджетів.

Стаття 30

1. Фінансовий регламент Агентства складається Комісією, для чого подані Агентством цільові пропозиції приймаються членами Комісії одностайно.

2. На додаток до питань, зазначених у статтях 16, 18, 20, 21, 25 і 31 цього Статуту, фінансовий регламент визначає, зокрема:

a) умови ухвалення і введення в дію бюджетів, а також умови подання і перевірки звітів;

b) порядок, згідно з яким Організації передаються авансові кошти і внески;

c) умови, на яких кредити можуть переноситися або з розділу до розділу, або з підрозділу до підрозділу. Проте жодні видатки, пов'язані з персоналом, не можуть покриватися за рахунок переносу кредитів, призначених на інші видатки;

d) умови, на яких кредити можуть відкриватися для Організації, якщо бюджети поточних витрат і капіталовкладень не прийняті на початку фінансового року, а також кошти, які мають надаватися Організації Договірними Сторонами в рахунок внесків.

3. Фінансовий регламент визначає правила, яких мають дотримуватися посадові особи, уповноважені порядкувати витратами, і бухгалтерські працівники, ступінь відповідальності таких посадових осіб і засоби контролю, які щодо них застосовуються.

4. Фінансовий регламент визначає умови, на яких Агентство веде аналітичні рахунки, що відбивають вартість наданих послуг, і встановлює бюджетний контроль, за допомогою якого на постійній основі може відбиватися використання кредитів протягом фінансового року.

Стаття 31*

1. Бюджети поточних витрат і капіталовкладень складаються у валюті держави місцеперебування Організації.

2. Грошові внески, передбачені пунктом a) статті 22 і пунктом c) статті 24 цього Статуту, сплачуються у такій валюті. Однак фінансовий регламент визначає умови, згідно з якими Договірні Сторони можуть сплачувати частину своїх внесків у будь-якій валюті, яка необхідна Організації для виконання її завдань.

3. Фінансовий регламент встановлює основоположні принципи для визначення курсів конвертації і будь-які коригуючі заходи, що вважаються необхідними з огляду на валютні коливання.
_______________

* Постійна комісія на своїй 51-й сесії 5 липня 1978 року схвалила такі зміни до статті 31:

Замінити пункти 1 і 2 таким:

1. Бюджети поточних витрат і капіталовкладень складаються в Європейських розрахункових одиницях (ЄРО), як вони визначені Фінансовим регламентом.

2. Грошові внески, передбачені підпунктом a) статті 22 і підпунктом c) статті 24 цього Статуту, зазначаються в ЄРО і сплачуються Договірними Сторонами у їхніх національних валютах. Однак Фінансовий регламент визначає умови, на яких Договірні Сторони можуть сплачувати частину своїх внесків у будь-якій валюті, яка необхідна Організації для виконання її завдань.

Стаття 32

Як перехідний захід і виняток зі статті 23 цього Статуту внески Договірних Сторін до бюджету поточних витрат на перші три фінансові роки розподіляються на основі застосування критерію валового національного продукту, визначеного у статті 9 Конвенції, до сукупної різниці, визначеної у пункті 1 статті 23 згаданого Статуту.

Стаття 33

Як виняток, первісний бюджет, що охоплює період з дня набуття чинності Конвенцією до кінця календарного року, приймається для першого фінансового року не пізніше ніж через два місяці після набуття чинності Конвенцією. Договірним Сторонам пропонується робити відповідні авансові платежі до поточних фондів.

Стаття 34

1. Адміністративні або технічні перевірки Служб Агентства можуть проводитися, якщо цього вимагає Комісія, за її власною ініціативою або на прохання Комітету або Директора.

2. Такі перевірки здійснюються посадовими особами владних органів держав Договірних Сторін. Кожна інспекційна комісія складається принаймні з двох осіб, які є громадянами різних держав, і включає, наскільки це можливо, особу, яка брала участь у попередній перевірці.

Стаття 35

1. Мовою, що використовується у діяльності, пов'язаній з керуванням повітряним рухом, яке забезпечується Агентством, є англійська з подальшим прийняттям Міжнародною організацією цивільної авіації міжнародної авіаційної мови. Незважаючи на це, передбачається, що пілоти вживатимуть свою рідну мову під час польоту над територією своєї держави. Відповідні заходи вживаються Агентством на запит Договірних Сторін.

2. Адміністративні мови Агентства визначає Комітет.

Стаття 36

Агентство публікує такі матеріали, що є необхідними для його функціонування.

Стаття 37

Комітет подає Комісії на затвердження будь-які зміни до Статуту, які Комітет вважає необхідними, на умовах, визначених у статті 34 Конвенції.

Стаття 38

Цей Статут набуває чинності у той же час і на тих самих умовах, що й Конвенція.

Додаток II

(Стаття 37 Конвенції)

Договірні Сторони - Території:

Федеративна Республіка Німеччина - Територія Федеративної Республіки Німеччина
Королівство Бельгія - Територія Королівства Бельгія
Французька Республіка - Департаменти Франції (крім заморських)
Сполучене Королівство Великої Британії та Північна Ірландія - Велика Британія та Північної Ірландії
Велике Герцогство Люксембург - Територія Великого Герцогства Люксембург
Королівство Нідерланди - Європейська територія Королівства Нідерланди

Протокол про підписання Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ"

Під час підписання Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації, далі - "Конвенція", нижчепідписані повноважні представники Федеративної Республіки Німеччина, Королівства Бельгія, Французької Республіки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Великого Герцогства Люксембург та Королівства Нідерланди визнали, що вони домовились про таке:

1. Щодо статті 2 Конвенції:

У разі передачі послуг з керування повітряним рухом згідно з пунктом 1 статті 2 Конвенції дата набуття чинності такою передачею встановлюється Договірною Стороною, яка подала відповідну заяву, за домовленістю або з Організацією, або з іншою Договірною Стороною, залежно від обставин.

2. Щодо статті 19 Конвенції:

Формулювання цього положення не означає, що звіти, складені працівниками Агентства, мають більше значення ніж ті, що можуть бути складені посадовими особами держав Договірних Сторін.

3. Щодо статті 38 Конвенції:

Щодо суміжних верхніх шарів повітряного простору, про які йдеться у статті 38 Конвенції, погоджено, що:

a) послуги з керування повітряним рухом у повітряному просторі району польотної інформації Шеннон-Прествік, як він визначений в Аеронавігаційному плані - Північноатлантичний Район - Міжнародної організації цивільної авіації, зі змінами, які час від часу вносяться, буде довірено Агентству тільки у разі подання Комісії офіційною запиту Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії за домовленістю з будь-яким іншим урядом, який бере участь у наданні цих послуг;

b) послуги з керування повітряним рухом у повітряному просторі на південь від 39 град. 30 хв. північної широти буде довірено Агентству тільки у разі подання Комісії офіційного запиту Урядом Французької Республіки.

В обох випадках Комісія приймає рішення стосовно запиту відповідно до пункту 2 d) статті 6 Конвенції.

4. Щодо статті 14 Статуту, що є Додатком до Конвенції:

Вираз "шкала заробітної плати" розуміється як класифікація заробітної плати, а не як точне визначення сум цієї заробітної плати.

5. Ніщо у Конвенції або у Статуті, що є Додатком до неї, не вважається таким, що обмежує юрисдикцію національних судів стосовно спорів між Організацією ти персоналом Агентства.

Вчинено у Брюсселі 13 грудня 1960 року німецькою, англійською, французькою та голландською мовами в одному примірнику, який зберігається в архіві Уряду Королівства Бельгія, який передає завірені копії всім державам, що підписали цей Протокол. У разі будь-яких розбіжностей переважну силу має текст французькою мовою.
За Федеративну Республіку Німеччина: К. Опплер Г.К. Зеєбом
За Королівство Бельгія: П. Віньї З.В. Зегерс
За Французьку Республіку: Р. Буске Р. Бюрон
За Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії: Дж. Ніколз П. Торнікрофт
За Велике Герцогство Люксембург: Н. Гоммель П. Грегуар
За Королівство Нідерланди: Е. Тешейра де Маттос Е.Г. Стейкель

Протокол про перехідний період до набуття чинності Конвенцією про "ЄВРОКОНТРОЛЬ"

УРЯДИ

ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНА,

КОРОЛІВСТВА БЕЛЬГІЯ,

ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ,

СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ,

ВЕЛИКОГО ГЕРЦОГСТВА ЛЮКСЕМБУРГ,

КОРОЛІВСТВА НІДЕРЛАНДИ,

ЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, що сьогодні було підписано Міжнародну конвенцію щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації, якою засновується "Європейська організація з безпеки аеронавігації" (ЄВРОКОНТРОЛЬ), далі - "Організація",

ЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, що розбудову вищеназваної Організації неможливо здійснити негайно,

ЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, однак, що кількість повітряних суден з газотурбінними двигунами, експлуатованих авіакомпаніями, зростає надзвичайно швидкими темпами і що необхідно терміново розпочати вивчення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки руху подібних суден у верхньому повітряному просторі,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ утворення асоціації, що має назву "Asociation pour le perfectionnement des methodes et de l'equipement de controle de la circulation aerienne" ("Асоціація з удосконалення методів і матеріальної бази керування повітряним рухом"), урядову санкцію на створення якої було опубліковано в "Journal Officiel" ("Офіційний бюлетень") Французької Республіки від 10 грудня 1960 року і метою якої є негайне вивчення можливих рішень проблем керування повітряним рухом у верхньому повітряному просторі, коли буде створено Організацію, і підготовка відповідних планів та перевірка їхньої дієвості,

ДОМОВИЛИСЬ про таке:

Стаття 1

1. Уряди, які підписали цей Протокол, цим домовляються заснувати тимчасову Комісію з питань безпеки аеронавігації, далі - "Комісія".

2. Комісія складається з представників кожного з Урядів, по два представники від кожного Уряду, з яких лише один має право голосу.

Стаття 2

Метою Комісії є таке:

a) вивчення можливостей стандартизації, на основі Стандартів і рекомендованих правил Міжнародної організації цивільної авіації і з урахуванням вимог національної оборони, національних нормативних актів, що регулюють повітряний рух та діяльність служб, відповідальних за безпеку та регулювання повітряного руху;

b) сприяння спільним заходам, яких необхідно вжити стосовно радіотехнічних засобів, телекомунікацій і відповідної бортової апаратури, призначених для забезпечення безпеки повітряних суден;

c) сприяння та координація досліджень, пов'язаних з аеронавігаційними службами та об'єктами з метою урахування технічних досягнень та, у разі необхідності, вивчення змін до Регіональних аеронавігаційних планів, які мають подаватися Міжнародній організації цивільної авіації.

Стаття 3

1. Для виконання цього завдання Комісія розробляє відповідні рекомендації.

2. Рекомендації розробляються більшістю тих членів Комісії, які мають право голосу. Рекомендації, розроблені згідно з пунктом c) попередньої статті, вимагають, проте, трьох чвертей голосів членів Комісії, які мають право голосу.

Стаття 4

1. Комісія встановлює свої правила процедури, які приймаються одностайно.

2. Ці правила процедури включають, зокрема, положення про посаду Голови, створення робочих груп та робочі мови Комісії.

Стаття 5

З метою проведення досліджень, згаданих у пункті c) статті 2 цього Протоколу, у разі необхідності передбачається звернення до асоціації, що має назву "Asociation pour le perfectionnement des methodes et de l'equipement de controle de la circulation aerienne" ("Асоціація з удосконалення методів і матеріальної бази керування повітряним рухом"), урядову санкцію на створення якої було опубліковано в "Journal Officiel" ("Офіційний бюлетень") Французької Республіки від 10 грудня 1960 року, а також до будь-яких інших асоціацій, що створені на тих самих умовах та пропонують ті ж самі гарантії, зокрема, щодо контролю над використанням коштів, наданих цим асоціаціям Урядами, які підписали цей Протокол.

Стаття 6

1. Уряди, що підписали цей Протокол, зобов'язуються надавати асоціації або асоціаціям, про які йшлося вище у статті 5, з одного боку, наскільки це можливо, кадри, обладнання та об'єкти, необхідні для здійснення досліджень, згаданих у вищезазначеній статті, та, з іншого боку, у межах кредитів, відкритих національними бюджетами, - необхідні внески готівкою.

2. Частка кожної з Договірних Сторін обчислюється пропорційно до вартості її відповідного валового національного продукту.

3. Валовий національний продукт (ВНП), використовуваний для здійснення обчислень, отримується на основі статистичних даних, зібраних Організацією європейської економічної співпраці (ОЄЕС), або, за відсутності таких, будь-яким іншим органом, що пропонує рівноцінні гарантії і визначений рішенням Комісії, - шляхом обчислення середнього арифметичного за останні три роки, щодо яких такі статистичні дані є наявними. Вартість валового національного продукту (ВНП) обчислюється на основі факторних витрат і поточних цін.

4. З метою правильного обчислення грошових внесків кожного з Урядів, які підписали цей Протокол, до уваги беруться внески в натуральній формі, зроблені кожним Урядом згідно з першим пунктом цієї статті.

Стаття 7

1. Кожен з Урядів, які підписали цей Протокол, може стати Договірною Стороною цього Протоколу:

a) шляхом підписання без застереження про ратифікацію;

b) шляхом підписання, що вимагає ратифікації, з подальшою ратифікацією.

2. У випадках, про які йдеться у пункті 1. b) цієї статті, ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Урядові Бельгії, а ратифікація набуває чинності в день здачі на зберігання грамот. Уряд Бельгії інформує Уряди, що підписали цей Протокол, про ратифікацію.

3. Цей Протокол набуває чинності після того, як Уряди, які його підписали, остаточно схвалять його шляхом підписання без застереження про ратифікацію або підписання з подальшою ратифікацією.

4. Цей Протокол залишається чинним до набуття чинності Міжнародною конвенцією щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані представники, після представлення своїх належних чином оформлених повноважень, підписали цей Протокол.

ВЧИНЕНО у Брюсселі 13 грудня 1960 року німецькою, англійською, французькою та голландською мовами в одному примірнику, який зберігається в архіві Уряду Королівства Бельгія, який передає завірені копії державам, що підписали цей Протокол. У разі будь-яких розбіжностей переважну силу має текст французькою мовою.
За Уряд Федеративної Республіки Німеччина: К. Опплер Г.К. Зеєбом
За Уряд Королівства Бельгія: П. Віньї З.В. Зегерс
За Уряд Французької Республіки: Р. Буске Р. Бюрон
За Уряд Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії: Дж. Ніколз П. Торнікрофт
За Уряд Великого Герцогства Люксембург: Н. Гоммель П. Грегуар
За Уряд Королівства Нідерланди: Е. Тешейра де Маттос Е.Г. Стейкель

Приєднання ІРЛАНДІЇ до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації

Згідно з умовами статті 41 вищезгаданої Конвенції, підписаної у Брюсселі 13 грудня 1960 року,

- 15 грудня 1964 року Комісія одностайно погодилася на приєднання Ірландії;

- того ж дня було укладено фінансову угоду між Ірландією та Організацією;

- документ про приєднання Ірландії був зданий на зберігання 24 грудня 1964 року Урядові Королівства Бельгія;

- приєднання Ірландії набуло чинності 1 січня 1965 року.

Міжнародна Конвенція щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" набула чинності 1 березня 1963 року після ратифікації шістьма Договірними Сторонами

Часть 1.

Часть 2.